Документація:
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588
Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP170588.html
КЗ "КОІППО імені Василя Сухомлинського"
http://koippo.kr.ua
Забезпечення корекційно-розвиткового супроводу навчання дітей з особливими освітніми потребами
Діти з особливими потребами у загальноосвітньому просторі: початкова ланка / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. – К.: Наука, 2004. – 152 с.
Здійснення процесу оцінки та розробки індивідуального навчального плану / кол. авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін.; за заг. ред. Даниленко Л.І. // Інклюзивна школа: особливості організації та управління: [навчально-методичний посібник]. – К. : Міленіум, 2007. – 128 с.
Колупаєва А.А., Найда Ю.М. Здійснення процесу оцінки
та розробки індивідуального навчального плану/ Інклюзивна
школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний
посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко
Л.І., - К.:2007.- 128с.
Що таке індивідуальний навчальний план?
Індивідуальний навчальний план (ІНП) – це один з
найважливіших інструментів у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
Індивідуальний навчальний план – це формальний документ, який містить детальну
інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати. Він розробляється
командою педагогів і фахівців та об’єднує їхні зусилля з метою розробки
комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме послуги
надаватиме кожний фахівець. Батьки є активними учасниками розробки
індивідуального навчального плану, оскільки вони знають своїх дітей краще за
інших. Індивідуальний навчальний план визначає необхідні адаптації/модифікації
та слугує підґрунтям для подальшого планування навчальних занять. Він
розробляється та реалізується для кожного учня з особливими освітніми
потребами.
Компоненти індивідуального навчального плану
Під час створення індивідуального навчального плану
головна увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і
підходів, а також системи додаткових послуг, які дадуть дитині змогу успішно
навчатися у звичайному класі. Зазвичай, в індивідуальному навчальному плані
містяться такі компоненти:
1. Інформація про дитину загального характеру:
Ім’я дитини, її вік, адреса, телефон, імена батьків, порушення розвитку, дата
зарахування дитини до школи, термін дії ІНП.
2. Поточний рівень знань і вмінь дитини.
Наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час
спостережень і досліджень: її вміння, сильні якості, стиль навчання (особливо
якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна
допомога тощо. У плані має бути зазначено, що турбує батьків. Має бути наведена
інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до успішного
навчання у звичайному класі. Всі ці відомості мають бути максимально точними,
оскільки вони є підґрунтям для подальшої розробки завдань.
3. Цілі і завдання. Саме вони мають допомогти
дитині опанувати певні знання і вміння. Вони мають відповідати поточному
рівневі розвитку учня. У визначенні цих цілей і завдань беруть участь всі
особи, причетні до роботи з дитиною.
Цілі – це твердження щодо бажаного
результату. Вони можуть стосуватися знань, умінь, поведінки і мають бути чітко
сформульовані, висловлені через позитивні твердження та бути зрозумілими всім,
хто їх читає.
Завдання – це необхідні проміжні кроки на
шляху до окресленої цілі, написані зрозумілими та простими термінами.
У плані має бути визначено, хто, що, коли і як має
робити.
Цілі мають бути визначені в усіх сферах, де
спостерігаються відставання у розвитку (інтелектуальний, соціальний і емоційний
розвиток, розвиток моторики, мовленнєві навички тощо).
4. Спеціальні та додаткові послуги. В навчальному плані мають бути передбачені заняття з відповідними
фахівцями (з логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами).
Вчителі та фахівці співпрацюють над інтегруванням
додаткових послуг у навчальний процес. Іноді учень потребує більш інтенсивних
або особливих послуг, які можуть надаватися лише у відповідному середовищі
(наприклад, заняття з використанням спеціальної апаратури тощо). В цьому
випадку доцільно домовитися з відповідним закладом, який може надавати такі
послуги.
В індивідуальному навчальному плані має бути визначена
кількість і тривалість занять фахівців з дитиною.
5. Адаптаці/модифікації. Відповідна
адаптація середовища дає змогу дітям з особливими потребами навчатися у
звичайному класі. При розробці плану необхідно звернути увагу на необхідне облаштування
середовища; використання належних навчальних методів, матеріали та обладнання;
урахування сенсорних та інших потреб дитини.
6. Термін дії ІНП. Зазвичай,
індивідуальний навчальний план розробляється на один рік. Однак, члени групи з
розробки ІНП (батьки, адміністратор, вчитель та ін.) можуть у будь-який момент
запропонувати провести збори, щоб модифікувати план або скласти новий. Це може
виявитися необхідним, наприклад, якщо:
- дитина досягла поставленої
мети;
- у дитини виникають труднощі при
досягненні визначених цілей;
- надійшло прохання збільшити
кількість послуг дитині;
- дитину переводять до іншої
школи;
- у дитини спостерігаються
проблеми з поведінкою тощо.
Традиційно, розробку ІНП починають одразу після
приходу дитини до класу, а термін дії плану закінчується через рік. Водночас,
можна варіювати цей процес, пристосовуючи його до загального шкільного
планування.
7. Інформація про прогрес дитини. Невід’ємною
складовою процесу розробки ІНП є оцінка і збирання відомостей про успіхи учня.
При цьому можуть збиратися зразки робіт дитини, результати спостережень,
контрольні листки, описи поведінки, результати порівнянь з типовим рівнем
розвитку, результати тестів тощо.
З чого почати?
Проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін
дитини. Створенню індивідуального навчального плану для
дитини з особливими освітніми потребами передує певний період оцінки, що дає
змогу виявити особливості: поведінки, навчальних пріоритетів, конкретних вмінь,
а також загального рівня розвитку учня. Ця інформація дає вчителю змогу
відповідним чином побудувати навчальний процес, задовольнити потреби дітей і
сприяти їхньому всебічному розвиткові. Також слід проводити формальну оцінку
дітей з використанням спеціальних методик, до якої мають бути залучені батьки і
фахівці. Під оцінкою слід розуміти процес збирання всебічної інформації про
дитину, яка потім використовується для визначення сильних якостей учня та сфер,
де він відстає. Процес оцінки має на меті визначення поточного рівня розвитку
дитини, що дає змогу розробити відповідні навчальні плани та заходи. Процес
оцінки учнів з особливими потребами має бути комплексним, спрямованим і більш
точним, аніж процес оцінки дітей з типовим рівнем розвитку. Комплексність
необхідна для того, аби найточніше визначити можливості дитини і всі сфери, де
вона потребує допомоги.
До цього процесу оцінки слід залучати фахівців з
кількох дисциплін. Це має бути безперервний, колективний процес систематичних
спостережень та аналізу. Результати, отримані під час лише одного спостереження
тільки одним фахівцем, не можуть вважатися достовірними.
Для створення ефективного індивідуального навчального
плану потрібні спільні дії вчителів, батьків і фахівців. Слід запевнити
батьків, що під час проведення оцінки дитини, аналізу результатів робіт увага
звертатиметься на сильні якості учня; що це процес збирання інформації, яка
допоможе вчителям і фахівцям працювати на користь дитини; що це засіб для
розробки індивідуального плану, який повністю відповідатиме потребам дитини.
Інформацію про дитину можна одержати з різних джерел – від батьків, дорослих
(включаючи тих, з ким дитина живе), від самої дитини, від фахівців, які з нею
працюють та інших. Фахівці можуть допомогти точніше визначити рівень розвитку
та потреби дитини. Суттєво допомогти під час оцінки дитини можуть спеціалісти
(логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, медики, психологи та ін.). Після
завершення процесу оцінки всі, хто брав у ньому участь (вчителі, фахівці),
аналізують результати.
Отримавши результати комплексної оцінки, необхідно
перейти до розробки індивідуального навчального плану.
Хто відповідає за розробку та реалізацію ІНП?
ІНП розробляється командою, до складу якої входять:
педагоги, які працюють з дитиною, фахівці, які будуть залучені до
навчально-виховного процесу, батьки дитини та керівники закладу освіти.
Складений та узгоджений з усіма членами команди індивідуальний навчальний план
підписується директором закладу та батьками. Відповідальність за реалізацію
індивідуального плану покладається на всіх членів команди. Відстеження перебігу
виконання цілей, окреслених в індивідуальному навчальному плані, покладається
на заступника директора (в його обов’язки входить вирішення питань інклюзивної
освіти).
Залучення батьків до розробки та подальшої реалізації
ІНП.
Участь батьків у розробці індивідуального навчального
плану є надзвичайно важливою. Як зазначалося вище, батьки можуть надати
інформацію про стан здоров’я, розвиток, інтереси, особливості поведінки дитини.
У практиці залучення родин трапляються випадки, коли
батьки не хочуть брати участь у розробці індивідуального навчального плану.
Причини такої поведінки можуть бути різними: від небажання приділяти час
власній дитині, до недовіри членам команди, підґрунтям якої є негативний
попередній досвід спілкування з фахівцями і педагогами. В будь-якому випадку
батьків необхідно підбадьорювати та заохочувати до участі.
11 порад по роботі з учнями з порушеннями зору
Рекомендації, що допоможуть налагодити продуктивну роботу зі слабозорим учнем
Продовжуємо серію статей, що стосуються інклюзивної освіти. Цього разу ми вирішили познайомити вас з порадами по роботі зі сліпими чи слабо зрячими учнями. Існують певні правила організації роботи інклюзивного класу. Допомогти педагогу може учитель-тифлопедагог, який працює зі слабозорими та тотально незрячими дітьми. Разом з тим він здійснює корекційно-виховну роботу з дітьми цієї категорії. На тифлопедагога можна розраховувати, коли потрібно:
- визначити сильні та слабкі сторони дитини;
- з'ясувати її потреби;
- адаптувати навчальні матеріали;
- отримати консультацію щодо роботи з дитиною з особливими освітніми потребами.
Але ми пропонуємо перелік порад, які кожен вчитель, незалежно від фаху, може щоденно використовувати у роботі зі слабозорими дітьми без залучення колег, які спеціалізуються саме на цьому профілі.
1. Завжди використовуйте імена
Звертаючись до учня, завжди називайте його на ім'я. Це допоможе дитині швидко зрозуміти та зреагувати, що звертаються саме до неї, а не до сусіда по парті, наприклад. Коли ви зустрілись у коридорі, не говоріть просте «привіт». Краще так: «Привіт, Женю. Це Інна Володимирівна, як твої справи?». Попросіть однокласників робити те ж саме, це суттєво полегшить взаємодію.
2. Не уникайте слів, пов'язаних зі словом «зір»
Якщо ви намагатиметесь не використовувати у мовленні слова типу «бачити», «дивитися», страждатиме темп викладання матеріалу, постійні затинання у пошуках відповідника відволікатимуть увагу. Як і зрячі однолітки, ці діти мають реагувати на вказані слова.
3. Не чекайте мовчки відповіді, вербалізуйте
Коли щось записуєте на дошці, промовляйте те, що пишете. Використовуйте слова на позначення позиції (вище, нижче, зліва, праворуч). Використовуйте описові фрази типу «М'яч поряд з дверима», а не «М'яч там». Уникайте слів «тут, там» та жестів, які вказують напрямок.
4. Не питайте, чи може учень щось побачити
Не питайте учня: «Ти це бачиш?». Краще: «Що ти бачиш?». Він може бачити щось на дошці, але це не значить, що можуть прочитати весь текст чи перенести його у зошит. Часто виходить так, що учень просто вгадує за силуетом букви чи цифри. Краще наперед поцікавтесь, на якій частині дошки дитині, яка погано бачить, краще видно текст.
5. Контролюйте якість роздаткового матеріалу
Використовуйте матовий папір, глянцевий гірше сприймається слабозорим учнем. Шрифт має бути великим та контрастним. Зауважте, що школяреві потрібно буде більше часу для читання та опрацювання матеріалу. Розкажіть, що саме має дитина зробити з цим роздатковим матеріалом.
6. Правильне робоче місце має вирішальне значення
Використайте усі засоби для максимальної адаптації дитини на уроці. Наприклад, якщо учень бачить лише лівим оком, то йому потрібно сидіти якнайдалі від вікон. В ідеалі, всі джерела світла мають бути за спиною.
7. Не забувайте про контраст!
Використовуйте контрасти у оформленні кабінету. Наприклад, на порозі класу мають бути дві яскравих стрічки на підлозі (з боку коридору та зсередини). В ідеалі подібна політика має бути по всій школі: яскраво виділені мінімум перша та остання сходинка, меблі контрастують за кольором з інтер'єром. Додайте більше яскравих контрастних кольорів, якщо не у всьому кабінеті, то хоча б в окремих його зонах.
8. Давайте орієнтири
Якщо ви стоїте у черзі, наприклад, у їдальню, давайте слабозорій дитині яскраві орієнтири попереду: колір одягу чи волосся. Просіть робити те ж, що й учень-орієнтир – іти прямо, повернути, зупинитися.
9. Будьте впевненим зрячим гідом
Інколи вам доведеться бути провідником для учня. Є декілька варіантів ненав’язливої допомоги. Для наймолодших оптимальним буде, якщо ви притримуватимете їх двома пальцями за зап’ясток (виключення – коли треба перевести через дорогу чи інша ситуація, де потрібен повний контроль). Старших притримуйте вище ліктя.
10. Стежте за безпекою
Переважно це стосується загальношкільної традиції. Це непросто, але в ідеалі потрібно встановити правосторонній рух у коридорах. Бажано використовувати яскраві вказівки. Діти з дефектами зору знатимуть, що вони вільно пересуватимуться по праву сторону коридору, чи на сходах без страху зіткнутися з кимсь іншим. Увага! Якщо є якісь зміни в інтер'єрі класу, попередьте про це школяра. Дайте йому можливість самостійно спокійно дослідити зміни чи допоможіть, за потреби.
11. Перегляньте власні переконання
Ви – приклад для наслідування всього класу. Як ви себе покажете у ставленні до дитини, так її і сприйматимуть однокласники. Ми вже говорили, що ваше сприйняття учня допоможе йому гармонійно влитися в колектив.
Ви працюєте чи будете працювати з інклюзивними класами? Скоріше за все вам непросто. У свою чергу ми намагатимемось полегшити вашу роботу щотижневими публікаціям на тему інклюзивної освіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар